Державна установа «Науково-методичний центр інформаційно-аналітичного забезпечення
діяльності вищих навчальних закладів
«Агроосвіта»

В ЖНАЕУ ПІДПИСАНО МЕМОРАНДУМ ПРО СПІВПРАЦЮ З СІЛЬСЬКИМИ РАДАМИ ТА ТЕРИТОРІАЛЬНИМ ГРОМАДАМИ

IMG_1382.jpg

Пілотний проект тісної науково-просвітницької та дослідницької роботи, співпраці та партнерства ініційовано в ЖНАЕУ, про що підписано відповідний меморандум.

 Враховуючи динамічний характер розвитку сільських територій, інвестиційну спрямованість процесу, становлення самозайнятості та підприємництва, викладачами ЖНАЕУ проводилась робота щодо вивчення причин та наслідків вказаного явища з метою виявлення можливості застосування позитивного досвіду та апробації модельних підходів в управлінні на засадах державно-приватного партнерства. Започаткований в населених пунктах нового типу практичний прояв публічного управління (народовладдя) через функціонування Громад та громадських організацій також став предметом дослідження ЖНАЕУ.

З метою підвищення ефективності та наукової обґрунтованості прийнятих управлінських рішень мешканцями населених пунктів Несолонської територіальної громади запропонована співпраця з ННЦ «Інститут аграрної економіки» НААНУ, ЖНАЕУ, Всеукраїнською громадською організацією «Народний рух захисту Землі», Житомирським регіональним відділенням асоціації сільських та селищних рад, Громадською організацією «Науково-дослідний інститут удосконалення систем управління» (м. Харків), Громадською організацією «Гранідуб» (с. Дубівка Новоград-Волинського району Житомирської області), Громадською організацією «Лагульське об’єднання сталого землекористування» (с. Лагульськ Новоград-Волинського району Житомирської області) у формі відповідного Меморандуму. Це пілотний проект, що передбачає прямий зв’язок між населенням, науково-освітніми закладами у напрямі налагодження державно-приватного партнерства. Співпраця на рівні обласних та районних органі влади і управління дозволяє ЖНАЕУ реалізовувати консультаційно-дорадчу, координаційну та аналітично-проектну діяльність у сфері виявлення, дослідження, аналізу, екстраполяції в часі і розмірах всього нового, що проявляється в суспільстві і може бути використано для розвитку територіальних громад. За найбільш ефективними напрямами, виявленими в процесі аналітичних досліджень, розробляються проекти розвитку територіальних утворень. Ці проекти передбачають гармонійний багатофункціональний розвиток територіальних громад з пріоритетом на духовні, соціально-екологічні складові життя населення відповідних регіонів.

В ході обговорення підписантами ініційовано проведення системної, планомірної інформаційно-роз’яснювальної роботи на території області у питаннях підвищення ефективності життєдіяльності та господарювання населення та держави в цілому через проведення своєчасного моніторингу ситуації в області і отримання своєчасних пропозицій з місць у питаннях покращення соціально-екологічної та економічної ситуації для населення..

В ході спільної співпраці планується підготовка пропозицій керівництву області щодо планомірного розвитку мережі населених пунктів у формі родових поселень як найбільш реальної і масштабної перспективи інвестування сільських територій для створення сприятливого інвестиційного клімату та обґрунтуванням проектів з залученням державних, приватних та іноземних інвестицій з метою забезпечення інноваційного розвитку суспільного сектору територіальних громад.

Вивчення, а також наукове обґрунтування пропозицій жителів населених пунктів Несолонської сільради фахівцями ЖНАЕУ та підготовка на їх основі аналітично-проектної документації, досліджень, аналізу діяльності та екстраполяція в часі і розмірах нових тенденцій в суспільстві дозволить використати цей позитивний досвід для реалізації практики гармонійного багатофункціонального розвитку сільських територій з пріоритетами духовного і соціального екологічного становлення населення відповідних територій. Обґрунтування внесених мешканцями пропозицій з відповідним їх науковим супроводом дозволить сприяти внесенню конструктивних пропозицій до органів обласної державної адміністрації та обласної ради, а також в межах співпраці з вузами країн Європейського Союзу, які вже виявили відповідний інтерес. Учасниками зустрічі висловлено побажання щодо проведення спільних наукових досліджень з питань вивчення розвитку сільських територій в умовах децентралізації владних повноважень та впровадження позитивного досвіду України та ЄС у практичну діяльність вітчизняних територіальних громад.

Завдяки результатам педагогічних досліджень достеменно встановлено, що 40 % від загального обсягу виховних впливів на особистість здійснює освітнє середовище, в якому вона перебуває. З метою створення умов для повноцінного розвитку кожної особистості-студента та формування його творчого, інтелектуального, духовного потенціалу необхідно модернізувати  систему вищої освіти, а саме формувати інформаційно-емоційний самобутній простір, який забезпечуватиме залучення молоді до величезного світоглядного дивосвіту, глобальних знань про рідну землю, закони її функціонування, свідомого користування нею; сприяти вияву українського менталітету, способу самоусвідомлення і самоідентифікації, сприйняттю коду історичної пам’яті; плекати розвиток духовної, емоційно-естетичної, інтелектуальної сфери; долучати до національної історії, до різних масивів національної культури, до глибинної сутності народного життя; проводити інформаційно-просвітницьку роботу, спрямовану на формування  толерантності, поваги до культури, історії, мови, звичаїв та традицій як українців так і представників різних національностей за безпосередньої участі у суспільно значущих проектах.

Важливим компонентом екологічної вихованості є екологічна свідомість особистості, тобто сукупність знань, уявлень людини про її взаємозв'язки, взаємозалежності, взаємодію зі світом природи. На цій основі формується відповідне позитивне ставлення до природи, а також усвідомлення людиною себе як її частини, відбувається процес розвитку особистості через її відповідальне ставлення до навколишнього простору внаслідок формування свідомої. позиції щодо довкілля, розуміння природи як унікальної цінності та джерела матеріальних і духовних сил людини. Цьому сприяє відмова від споживацької орієнтації сучасної цивілізації, яка протидіє фундаментальним законам природи, розуміння сутності морального аспекту взаємодії людини й природи особливо з точки зору розвитку самої людини, розуміння взаємозв’язку та глибокої внутрішньої єдності між багатством природного оточення і багатством людської свідомості; відродження кращих традицій українського народу у взаємовідносинах з довкіллям, виховання любові до рідної природи, виховання глибокої поваги до власного здоров’я та вироблення навичок його збереження, формування звички до постійного духовного та культурного вдосконалення й відповідальності перед наступними поколіннями за збереження цього світу. Гуманістичне ставлення до природи означає вміння вбачати в ній загальнонародне благо, суспільне багатство, велику духовну й матеріальну цінність, що приймає соціально-економічну, моральну та естетичну основу.

Необхідність формування у студентства національної самосвідомості, налаштованості на осмислення моральних та культурних цінностей, історії, систему вчинків, які мотивуються любов'ю, вірою, волею, усвідомленням відповідальності за власне життя та територію проживання, виховання поваги та любові до держави, її мови та культури, історичної спадщини через бережливе ставлення до природи, розвивати мотивацію до праці у інформаційно-виховний процес включають впровадження інноваційних форм і методи виховної роботи, що лежать в основі ноосферної андрагогіки (педагогіки для дорослих).

            Досвід практичного публічного управління та адміністрування, розвитку органічного землеробства та пермакультурного дизайну, безвідходної життєдіяльності та використання джерел відновлюваної енергії, практики впровадження ноосферної освіти, накопичений в територіальних громадах нового типу дозволяє студентам ЖНАЕУ випробовувати власні проекти, розробки та моделі, підготовлені під час навчання в університеті, в тому числі з позиції формування Людини та суспільства майбутнього, сприяти ініціативності сільських мешканців у напрямі розбудови власних населених пунктів, сприяє самовизначенню особистості, закріплює молодь на сільських територіях, відроджує культуру та духовність української нації.   

 М. Ф. Плотнікова,

інформаційне бюро Ради молодих вчених ЖНАЕУ

 

 

ОСВІТА

Незалежний замір знань

КОМЕНТАР

Дмитро Чеберкус, директор департаменту науково-технічного розвитку МОН

"Зараз ми працюємо над документом, який визначатиме основні механізми та принципи атестації. Прийняття цього документу є дуже важливим кроком – він дозволить нам визначити правила, за якими до 2019 року ми маємо атестувати всі виші в частині наукової діяльності. На основі цього запроваджуватиметься базове фінансування університетської науки, що є однією з основних складових реформи системи управління та фінансування науки в Україні"

Зараз на сайті 1 користувач та 250 гостей.

Користувачі на сайті

  • Redaktor